ѕриродн≥ умови

Ќовоград-¬олинський район розташований в зах≥дн≥й частин≥ ∆итомирськоњ област≥, лежить в межах ѕол≥ськоњ низовини. ѕ≥вн≥чна межа району проходить м≥ж ќлевським та ™м≥льчинським, п≥вденна – Ѕаран≥вським, сх≥дна – „ервоноарм≥йським районами ∆итомирщини, зах≥дна – —лавутинським ’мельницькоњ та  орецьким, –окитн¤нським, Ѕерез≥вським районами –≥вненськоњ областей. «а своњми природними особливост¤ми Ќовоград-¬олинський район б≥льше схожий на л≥состеповий, н≥ж на пол≥ський. —еред форм рельЇфу поширен≥ останц≥ кристал≥чних пор≥д у вигл¤д≥ скель та пагорб≥в, на п≥вденному заход≥ – лесов≥ “острова”, розчленован≥ ¤рами та балками. “овщина лесових суглинк≥в с¤гаЇ в≥д 2-3 до 12-15 метр≥в. Ќа¤вн≥сть у них залишк≥в та нашарувань пр≥сноводних молюск≥в св≥дчить про њх водне походженн¤.

ѕлоща району становить 2,1 тис.км .кв. «емельних уг≥дь 209835 гектар≥в, в тому числ≥ с≥льгоспуг≥дь 112305 га, з ¤ких орних земель 67930 гектар≥в. «айн¤то п≥д л≥сами 76339,4 га, з ¤ких держл≥сфонду належать 600827,3 га, ≥нших форм власност≥ - 13918 га.

“еритор≥¤ району по характеру рельЇфу ¤вл¤Ї собою слабо хвил¤сту р≥внину з незначним коливанн¤м висот. ѕоверхн¤ маЇ слабкий нахил на п≥вн≥ч. —ередн≥ висоти над р≥внем мор¤ не перевищують 200 м. √либина розчленуванн¤ не перевищуЇ 20-30 м, ≥ т≥льки в окремих випадках дос¤гаЇ 50 м.ќсновн≥ нер≥вност≥ поверхн≥ утворюють р≥чков≥ долини, невелик≥ пагорби та виступи гран≥тних пор≥д.

ѕо територ≥њ району прот≥каЇ друга за значенн¤м ≥ розм≥рами р≥чка ∆итомирщини – —луч. ” багатьох м≥сц¤х вона утворюЇ неповторно приваблив≥ краЇвиди, особливо в район≥ м≥ста Ќовограда-¬олинського.

”творений район в 1923 роц≥. …ого центром Ї м≥сто Ќовоград-¬олинський, до 1795 року – «в¤гель – м≥сто обласного п≥дпор¤дкуванн¤, розташоване на обох берегах р≥чки —луч, за 87 км в≥д обласного центру.

” 1958 роц≥ до складу району ув≥йшли територ≥њ колишн≥х √ородницького, ярунського та частина Ѕаран≥вського район≥в.

√еолог≥чна будова Ќовоград-¬олинського району.

Ќаша планета «емл¤ маЇ довгу ≥стор≥ю формуванн¤. ѕрот¤гом певних пром≥жк≥в часу, геолог≥чних епох, в≥дбувались особлив≥ под≥њ в розвитку л≥тосфери «емл≥, орган≥чного св≥ту. ¬с≥ ц≥ зм≥ни “законсервовувались” в нашаруванн¤х г≥рських пор≥д. ўоб загл¤нути в геолог≥чне минуле планети необх≥дно нам в думц≥ прибрати з певноњ територ≥њ покрив рослинност≥, грунт≥в, покрив четвертинного (антропогено-вого) пер≥оду ≥ намалювати оголену поверхню кор≥нних г≥рських пор≥д. —аме так вигл¤дить геолог≥чна карта, бо на н≥й не показують породи четвертинного пер≥оду, ¤к≥ покривають майже суц≥льним чохлом поверхню суходолу ≥ перекривають б≥льш древн≥ утворенн¤. Ћише в м≥сц¤х, де потужн≥сть четвертинних (антропогенових) утворень досить велика, то ≥нод≥ в≥дображають, а переважно складають спец≥альн≥ карти четвертинних в≥дклад≥в.

“еритор≥¤ ∆итомирськоњ обл. в геоструктурному в≥дношенн≥ знаходитьс¤ майже повн≥стю в межах пн. зх. частини ”крањнського кристал≥чного щита, ¤кий Ї складо-вою частиною –уськоњ (—х≥дно-™вропейськоњ) платформи ≥ складаЇтьс¤ з твердих докембр≥йських пор≥д гран≥т≥в, лабрадорит≥в, гнейс≥в та ≥н., ¤к≥ в багатьох м≥сц¤х виход¤ть на денну поверхню (див.мал.1).Ћише крайн¤ зах≥дна частина району ¤вл¤Ї собою перех≥д до ¬олино-ѕод≥льськоњ височини.

“еритор≥¤ Ќовоград-¬олинського району складена докембр≥йськими ≥ кайнозойськими (неогеновими ≥ антропогеновими) в≥дкладами. ¬ геолог≥чн≥й будов≥ району на¤вн≥ метаморф≥чн≥, м≥сц¤ми магматичн≥ в≥дламков≥ породи докембр≥йського фундаменту, перекрит≥ корою вив≥трюванн¤ ≥ осадовим чохлом. ƒл¤ осадового чохла,а в≥н сформувавс¤ в кайнозоњ (неогеновий, антропогеновий пер≥оди), характерними Ї водно-льодовиков≥ ≥ алюв≥альн≥ в≥дклади в долинах р≥чок. Ќеогенов≥ в≥дклади кайнозою спостер≥гаютьс¤ на пн.сх., пд.сх. в≥д р.—луч. ¬ зх., пд.зх. частин≥ р-ну в≥д р.—луч тонкий чохол антропогенових в≥дклад≥в перекриваЇ докембр≥йський фундамент. ¬ п≥вн≥чн≥й частин≥ району в≥д с≥л Ќесолонь, –оман≥вка, Ѕроники, ќлександр≥вка, Ќатал≥вка, м.Ќовоград-¬олинськ, в √ородницьк≥й зон≥ Ї част≥ виходи на денну поверхню кристал≥чних пор≥д, щебенисто-кам’¤них в≥дклад≥в.

≤з кор≥нних пор≥д у формуванн≥ рельЇфу р-ну в≥д≥грали основну роль докембр≥й-ськ≥ ≥ неогенов≥ в≥дклади. Ќайб≥льш древн≥ в≥дклади архейськоњ, протерозойськоњ ер (в≥к 4-1,6 млрд.р.) представлен≥ гнейсами, мусковито-б≥отитовими, с≥рими гран≥тами, ¤к≥ часто зустр≥чаютьс¤ у вигл¤д≥ в≥дслонень на водод≥лах р≥чок —луч≥, “н≥, —м≥лки, ÷ерема,  ≥рчика. ” сх≥дн≥й околиц≥ м.Ќовоград-¬олинська Ї особлива геолог≥чна пам¤’тка природи - скел¤  ам’¤ний √риб. ¬она складена з с≥рого гран≥ту ≥ маЇ наукове значеннн¤. ¬ палеозоњ територ≥¤ р-ну була суходолом, ¤к ≥ б≥льш≥сть територ≥й ”крањни.

¬ мезозоњ внасл≥док тектон≥чних рух≥в територ≥¤ району неодноразово покривала-с¤ морем. ѕро це п≥дтверджують в≥дклади крейдового пер≥оду у вигл¤д≥ кременю, що спостер≥гаютьс¤ в сх. частин≥ Ќовоград-¬олинського р-ну. ёними геологами Ќесолонськоњ «ќЎ ≤-≤≤≤ ст. з≥брано колекц≥ю з кременю, на ¤ких зустр≥чаютьс¤ в≥дбитки морськоњ фауни, а також окрем≥ в≥дбитки кистеперих риб, скам’¤н≥л≥ рештки њжака морського (ех≥нокаруса), молюск≥в пластинчастоз¤брових (псевдомоно-тиса). ”чн¤ми ќреп≥вськоњ «ќЎ ≤-≤≤≤ ст. також поповнено каб≥нет географ≥њ школи знах≥дками з в≥дбитками псилоф≥т≥в, корал≥в.

” к≥нц≥ палеогену, неоген≥у (третинний пер≥од кайнозою) з пд.зх. територ≥¤ знову зазнала наступу —арматського мор¤, про що св≥дчать знах≥дки в урочищ≥ ћаксим≥в- ки поблизу с.Ќесолонь. ÷е в≥дбитки фауни палеогену: молюски пластинчастоз¤бров≥ (остреа, кукулеа, спондилюс); неогену: молюск лимнокард≥ум. ѕроте в≥дбитк≥в субтроп≥чноњ флори: пальм, магнол≥й,, евкал≥пт≥в, секвой не ви¤влено.

” четвертинний (антропогеновий) пер≥од територ≥¤ ∆итомирськоњ обл. неоднора-зово зазнавала зледен≥нн¤. Ќовоград-¬олинський р-н перебував з≥ сходу поблизу меж≥ льодовика в≥д л≥н≥њ Ћугини- ¬олодарськ-¬олинський- ∆итомир- јндруш≥вка- –ужин, ≥з заходу межа в –≥вненськ≥й,¬олинськ≥й обл., тобто займав пригл¤ц≥альне (в≥д лат.“гл¤циал≥с”-льод¤ний) положенн¤. Ќа ц≥й територ≥њ в≥дбувались своЇр≥дн≥ процеси, под≥бн≥ з процесами зони в≥чноњ мерзлоти, в пд.зх. частин≥ р-ну на водо-д≥лах ≥ њх схилах формувались лесовидн≥ суглинки. Ќа¤вн≥сть у лесових суглинках нашарувань та залишк≥в пр≥сноводних молюск≥в св≥дчить про њх водне походженн¤. ¬загал≥ водно-льодовиков≥ в≥дклади мають шарувату будову ≥ представлен≥ п≥сками, суп≥сками ≥ суглинками, ¤к≥ утворюють велик≥ “острови”.

Ќа формуванн¤ сучасного рельЇфу р-ну значний вплив спричинюЇ гоподарська д≥¤льн≥сть людини. ћел≥оративн≥ споруди на пол¤х, кар’Їри по видобуванню гран≥-т≥в, глин, п≥ску зм≥нили природний ландшафт. Ќадм≥рне ≥ часто непродумане осу-шенн¤ бол≥т, торфовищ призвело до зм≥ни м≥крокл≥мату, стих≥йних пожеж торфо-вищ ≥ зм≥ни еколог≥чноњ ситуац≥њ. «в≥дси завданн¤: по-господарськи використовувати на¤вну мел≥орац≥ю, рекультивувати вироблен≥ кар’Їри, бережливо ставитись до на¤вних торфовищ.

–ельЇф Ќовоград-¬олинського району пов’¤заний з геолог≥чною будовою ≥ приу-рочен≥стю територ≥њ до ”крањнського кристал≥чного щита. Ќа меж≥ –≥вненськоњ ≥ ∆итомирськоњ обл. в Ќовоград-¬олинському район≥ ѕридн≥провська височина в крайн≥й зах≥дн≥й частин≥ поступово переходить у слабохвил¤сту ¬олино-ѕод≥льську височину, на п≥вноч≥, п≥вн≥чному сход≥ ѕридн≥провська височина знижуЇтьс¤ ≥ в≥д виток≥в р≥чок ”ж, ”борть, що в ™м≥льчинському р-н≥, переходить у ѕол≥ську низо-вину.

” протерозойську еру на м≥сц≥ нин≥шньоњ ∆итомирщини утворилас¤ г≥рська сис-тема з висотами, що дос¤гли 3000м. √≥рське пасмо прост¤галос¤ в≥д ќвруча аж до јзовського мор¤ довжиною близько 1000км ≥ максимальною шириною близько 250км. ¬улкан≥чн≥ виверженн¤, в≥ков≥ коливанн¤ «емл≥ врешт≥-решт зруйнували цю г≥рську систему. «алишилис¤ в≥д нењ лише невелик≥ п≥двищенн¤.

√еолог≥чн≥ структури, неотектон≥чн≥ рухи (рухи земноњ кори, що в≥дбувалис¤ в кайнозоњ неоген-четвертинного пер≥оду), давн≥ ≥ сучасн≥ кл≥матичн≥ умови зумовили виникненн¤ р≥зноман≥тних за походженн¤м тип≥в ≥ форм рельЇфу на територ≥њ р-ну.

ƒо таких тип≥в ≥ форм рельЇфу можна в≥днести: денудац≥йн≥, водно-ероз≥йн≥, водно-льодовиков≥, еолов≥ форми.

ƒенудац≥йн≥ форми- це т≥, що утворилис¤ в результат≥ денудац≥њ: руйнуванн¤ г≥рських пор≥д водою, льодом, в≥тром. ¬они поширен≥ на ѕол≥ськ≥й низовин≥, ѕридн≥провськ≥й височин≥. ÷е виходи гран≥т≥в,уступи, скел≥.

¬одно- ероз≥йн≥ форми рельЇфу утворен≥ текучими водами. ÷е р≥чков≥ долини р≥чок —луч≥, “н≥, —м≥лки, ÷ерему, ≥рчика , ѕереверзн≥; ¤ри на схилах п≥двищень височини, крутих берегах р≥чок р-ну. ¬довж р.—луч спостер≥гаютьс¤ р≥внини терасован≥ алюв≥альн≥ та алюв≥ально-дельтов≥ низовини. ƒолини малих р≥чок: “н≥, ÷ерему, —м≥лки,  ≥рчика,ѕереверзн≥ мають заплавний алюв≥альний хатактер р≥внини ≥ майже скр≥зь ≥з задернованими схилами.–≥чки часто меандрують наближаючись то до правого, то до л≥вого кор≥нних берег≥в,зустр≥чаютьс¤ стариц≥. Ќа територ≥њ р-ну взагал≥ переважають водно-льодовиков≥ (зандров≥) форми рельЇфу ≥ лише невеликим “остр≥вцем” на пд.зх. Ї масиви еолових розв≥юваних дюнних ≥ кучугурних п≥ск≥в.

ќсоблив≥стю рельЇфу л≥совоњ зони Ќовоград-¬олинського району, ¤ка в≥дноситьс¤ до ∆итомирського ѕол≥сс¤, Ї њњ пор≥вн¤но високе г≥псометричне положенн¤, участь гран≥т≥в в створенн≥ рельЇфу, на¤вн≥сть вузьких, глибоких вр≥заних долин ≥ в≥дносно велика ступ≥нь заболоченост≥ територ≥њ, ¤ка складаЇ 2,3% в≥д загальноњ площ≥ л≥с≥в. ¬ л≥сов≥й зон≥ району л≥си займають 65786 га, болота 1604 га, водойми 392 га , луки 1763 га . Ќайб≥льша заболочен≥сть територ≥њ р-ну спостер≥гаЇтьс¤ в пн зх. частин≥. ÷е територ≥њ ƒзержинського, √ородницького, „ервонов≥льського,∆овтневого,  урчицького л≥сництв. ѕ≥д хвойними л≥сами 21734 га, п≥д лист¤ними 28453 га ≥ м≥шаними 15549 га. ѕоверхн¤ району слаборозчленована, ¤ри ≥ балки зустр≥чаютьс¤ зр≥дка , елементи ероз≥њ виражен≥ дуже слабо.

“еритор≥¤ Ќовоград-¬олинського району маЇ вигл¤д хвил¤стоњ височини ≥з загальним зниженн¤м в п≥вн≥чно-зах≥дному напр¤мку, ¤ке ч≥тко простежуЇтьс¤ вздовж теч≥њ р≥чки —луч з њњ притоками. “ак ур≥зи води р.—луч на в≥др≥зку 84 км в≥д с.¬≥рл¤ Ѕаран≥вського району становить 200м , а поблизу с.”стьЇ –≥вненськоњ обл. 172 м. (¬изнач≥ть пад≥нн¤, похил р≥чки). –ельЇф з в≥дм≥тками абсолютноњ висоти м≥сцевостей понад 220 м спостер≥гаЇтьс¤ в≥д с.„иж≥вки на сх≥д, а також в п≥вденн≥й, п≥вденно-зах≥дн≥й частин≥ району. ƒещо б≥льше 200м абсолютна висота м≥сцевостей переважаЇ в п≥вн≥чно-зах≥дн≥й частин≥ району, на ¤к≥й розташован≥ поселенн¤ с.—уховол¤, с. расил≥вка, с. урчиц¤, с.ƒубники, с. ленова ≥ ≥н.